ссылка Internet Map

ХОГВАРТС: НОВАЯ ВЛАСТЬ

Объявление

*Список персонажей*
*Сортировочная шляпа*
*Министерские работники и Упивающиеся Смертью*
*Приглашаем на пост профессоров*
*Да начнется ИГРА!*
Все персонажи свободны. Рейтинг: NC-17
ХРОНИКА СОБЫТИЙ
Помощь новичкам. Порядок поступления в школу: для начала смотрим списки свободных персонажей (полезные ссылки вверху), затем регистрируемся именем выбранного героя, следом проходим сортировочную шляпу, Реклама: Уважаемые гости! В теме реклама прописываем ник "PR", код: 1111 и самое главное, реклама должна быть взаимной. Все будет тщательно проверяться и нещадно удаляться в случае обмана

Администрация
Главные админы:
Люциус Малфой (370327936-ICQ)

Соадмины : ...

Модераторы: Лорд Воландеморт, ...



Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



Поэзия

Сообщений 1 страница 18 из 18

1

Здесь публикуем стихотворения собственного сочинения...

0

2

Одиночество
Мне не жаль, что три дня неустанно льет дождь,
Я люблю с ним, родным, помолчать.
Ты уйдешь, и он тоже пройдет,
Но он будет за мною скучать.

Мне не тягостно с ним,
слышать тиканье старых часов.
Я привыкла подолгу слушать их разговор.

Ты не верь, что под ночь, закрываясь на ключ,
я грущу, и мне так одиноко.
Мне, порой, даже нравится
общаться с собою подолгу.

Ты, конечно же, скажешь, это все ерунда,
Как же можно не знать самого себя?!
Не поймешь.…Но за несколько дней
О себе я узнала много страшных вещей…

0

3

Мгновение, когда приходит страх,
Мгновение, когда приходит тьма,
Тоска и мрак, и слезы на глазах,
Отчаянья холодная волна.

Мгновение, когда померкнет свет,
Мгновение, когда умрут мечты,
Как будто в мире счастья больше нет.
И тянет руки тварь из темноты.

0

4

Для тех, кому не имеет значения язык

(реквієм)

У сонця тремтіли руки –
Воно розливало тепло.
І літо на певні поруки
осінь рудую взяло,

а в грудях пекла порожнеча
і вирізки зі старих шпальт,
і хтось тихо мріяв про втечу
в холодний спокійний асфальт…

Хтось знову вернувся у місто,
що стало затишним за рік,
щоб слухать, як стелиться листя
й проміння торкається щік…

Та світ видавався неповним,
бо хтось таки втік у асфальт.
Лиш осінь невиліковна
в дворі надривала свій альт…

0

5

ГАРНИЙ ВІРШИК!!!!

0

6

Трейси Дэвис
дякую, сонечко. РАда, що сподобалось. Ось іще (з першої збірки)

(історія одного ранку)

затихле навіки місто
бруківка збезлюднілих площ
жилаві хмари врочисті
і перший у році дощ

вічні, сталеві руки
і голод гарячих облич
в калюжі дешеві «прилуки»
чиєсь гарячкове «облиш»

гартоване ніччю мовчання
і мудрі роками уста
і запах бензину печальний
і тиша, від зливи густа

і перші провісники Феба
і ранній велосипед
будинки, устромлені в небо
й дорога – і тільки вперед

і дух нерозквітлого листя
й уста, невагомі, як дощ
затихле до ранку місто,
бруківка пробуджених площ…

0

7

Осінь
Осінь така панянка,
що скаче на білім коні.
та наче пристрасна коханка,
заманює в сіті свої.

Зелені прекрасні очі,
безсонно пробуті ночі.
І тільки тоді не снаться мені
батьківські, далекі краї....

0

8

БЕЛЛА ДУЖЕ ГАРНО !  А ЯК ТОБІ МІЙ В 3 ПОВІДОМЛЕННІ?

0

9

Трейси Дэвис написал(а):

Мгновение, когда приходит страх,
Мгновение, когда приходит тьма,
Тоска и мрак, и слезы на глазах,
Отчаянья холодная волна.

Мгновение, когда померкнет свет,
Мгновение, когда умрут мечты,
Как будто в мире счастья больше нет.
И тянет руки тварь из темноты.

такой декаданс... как дыхание дементоров... зачет)  :cool:

0

10

спасибо большое!!!!!!!!! :jumping:
Но что такое (((декаданс)))??
скажите

0

11

Когда к жизни тьма меня в мир призвала
Мне уроки отчаянья  сразу дала ,
Ключ волшебный сковала из смерти частичек
И к сокровищам мести меня привела .

0

12

КАК ВАМ СТИХ?
СОБСТВЕННЫЙ!

0

13

декаданс - это настрой упадничества. когда-то было такое литературное течение

0

14

ПОНЯТНО

0

15

(сновида)

Тихо дихали сонні казарми,
Зустрічаючи привид весни.
По секундній фальшивій алармі
Вітер дув в підсвідомість: «засни»…

Сон летів попід білені стелі,
Із вчорашнього вив колажі…
І тоді, в опівнічній пастелі,
В перший раз я пішла по межі.

В березневій прозорій одежі,
Захолола й бездушна, як річ,
На вершечку примарної вежі
Я замріяно слухала ніч…

Ще секунда – і ось на межі я,
І у жилах не кров – антифриз.
І твоє непоборне тяжіння
М'яко й тихо підштовхує вниз…

Тільки вниз, і наструнчені сливи
Козиряють суворо: «салют!»
Віриш, ти міг би бути щасливим –
Не зі мною, не зараз, не тут…

Уявляючи сонний провулок,
Ти до ранку не стулиш повік…
Я вертаюсь в твій мирний притулок.
Це не дивно. Ти просто не звик.

0

16

МИРОМ ПРАВЯТ НАСИЛИЕ, ЗЛОБА И МЕСТЬ ,
ЧТО ЕЩЕ НА ЗЕМЛЕ ДОСТОВЕРНОГО ЕСТЬ ?
ГДЕ СЧАСТЛИВЫЕ ЛЮДИ В ОЗЛОБЛЕННОМ МИРЕ?
ЕСЛИ ЕСТЬ - ИХ ПО ПАЛЬЦАМ ЛЕГКО ПЕРЕЧЕСТЬ !

ВИДИТЕ ЧТО ПРОИСХОДИТ У МЕНЯ ОТ ОДИНОЧЕСТВА !

0

17

Трейс а как тебе мой? (твои интересные)

0

18

ДУЖЕ ГАРНО !
НУ УМЕНЯ ТАКИЕ СТИХИ ПОЛУЧАЮТСЯ ЕСЛИ МНЕ СКУЧНО ИЛИ ОДИНОКО!
или бывает что все и вся налоело , то я сажусь и слушаю тяжёлую музыку( метал рамштайн и тому подобное)  и слова сами появляются .
От как вчера например!!!! %-)

0



Сервис форумов BestBB © 2016-2024. Создать форум бесплатно